ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ПЛОЩА ТА АДМІНІСТРАТИВНІ) -ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ.

Коростенський район розташований у північній частині України і Житомирської області, в межах Центрального Полісся, в зоні мішаних лісів. Район межує на півночі з Овруцьким районом, на північному сході - з Народицьким, на сході - з Малинським, на півдні - з Володарсько-Волинським, на заході - з Ємільчинським, на північному заході - з Лугинським районами. Найбільш північним населеним пунктом району є село Дідковичі з географічними координатами 51°07' північної широти і 28°48' східної довготи, найбільш південним - село Олександрівка з координатами '50°44' північної широти і 28° 15' східної довготи, найбільш східним - село Великий Ліс з коорди­натами 50°49' північної широти і 29° східної довготи, найбільш західним - село Першотравневе з координатами 50°54? північної широти і 28°09' східної довготи. Місто Коростень має географічні координати 50°57' північної широти і 28037' східної довготи і знаходиться майже в центрі району. Протяжність району з півночі на південь близько 45 км, а з заходу на схід - близько 70 км. Тери­торія району за своєю конфігурацією є досить компактною. Район має площу 1764 кв.км., що складає приблизно 6% території області. За площею в області район один з найбільших і поступається тільки Овруцькому, Олевському, Новоград-Волинському і Ємільчинському районам. За площею район більший за такі держави Європи як Андора - в 3,5 рази, Ліхтенштейн - майже в 9 разів, Мальту - майже в 6 разів, Монако - в 88 разів, Сан-Марино - в 25 разів.

Район має надзвичайно вигідне економіко-географічне положення.

Через його територію проходять такі важливі залізничні магістралі, як: Київ-Ковель-Варшава-Берлін, Київ-Львів-Ужгород, Одеса-Санкт-Петербург та автомагістралі Санкт-Петербург-Ізмаїл, Київ-Ковель. Ці транспортні артерії дають можливість для розвитку економічних зв'язків практично з усіма країнами Західної, Південної, Центральної та Східної Європи.

В адміністра­тивному відношенні район розподілений на 37 сільських Рад, до складу яких входить 108 населених пунктів.

ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ КОРОСТЕНЩИНИ

Територія, яку займає район, з давніх-давен заселена людиною, про що свідчать археологічні пам'ятки епохи палеоліту. Стоянки цієї епохи виявлені на території Коростеня та поблизу Чигирів. Вчені-археологи (В. Хвойка) виявили тут кілька сот різаків, наконечників-до стріл, кам'яних ножів, скребків, проколок, виготовлених з білого, рудого і матово-. сірого кременю. Цим виробам майже 20 тис. років.

Епоха неоліту (8-5 тис. років тому) представлена стоянками первісних людей в Коростені, Поліському, Ушомирі, Новаках, Шершнях, Каленському, Грозіно. Так. поблизу Каленського на піщаних барханах та дюнних горбах виявлено 12 стоянок, де було знайдено примітивні знаряддя з ясно-жовтого, ясно-рожевого та прозорого кременю, а в верхніх шарах - кам'яні шліфовані, свердлені сокири дуже досконалої виробки.

5-4 тис. років тому, в мідному віці, на території краю зароджується землеробство, про що свідчать знахідки залишків зерна в похованнях поблизу Бехів та Васькович.

В другій половині II тис. до н.е. місцеве населення переходить до осілого способу життя. Залишки матеріальної культури свідчать про те, що скотарство та землеробство стають домінуючими. Посе­лення та поховання типу курганів досліджено поблизу Вигова, Бард, Бехів, Михайлівки, Каленського, Коростеня.

В У-УП ст. на території краю група племен в басейні річки Уж об'єдналися в племінний союз - древлянське плем'я, про яке згадує візантійський імператор Костянтин Багрянородний і "Літопис Руський".

Наприкінці VIII ст. приблизно в межах Житомирської області у древлян виникає князівство, центром якого стає Іскоростень - древній "град", що знаходився на берегах річки Уж, в тому місці, де вона прорізує високу скелясту гряду. На середину X століття це вже було місто-фортеця, неприступне для ворогів. Намагання київських воєвод під час облоги Іскоростеня княгинею Ольгою в 946 році взяти його штурмом закінчилося невдало.

Після трагічних подій 945-946 років древлянська земля попадає в залежність до Київського князівства, і в 970 році київський князь Святослав садить свого сина Олега княжити в древлянській землі.

В 988 році, після проведення адміністративної реформи князем Володимиром, племінна автономія Древлянської землі була лікві­дована, і управляти нею прибув старший син Володимира Святослав. В часи правління Ярослава Мудрого древлянщиною управляли його намісники, а пізніше знову "відприски" київських князів, наприклад, Рюрик Василій Ростиславович. В середині XII ст. "древлянська волость" була у володінні церкви Святої Богородиці в Києві. Після спустошливого набігу монголо-татар в 1240 році у нашому краї встановилося панування монгольських баскаків.

В кінці ХШ ст. "Деревьские земли" були приєднані до Литовського князівства. В кінці XIV ст. син литовського князя Ольгерда Володимир дарує землі навколо колишнього Іскоростеня воїну Тереху. В адміністративному відношенні наш край було підпорядковано Овруцькому повіту Київської землі і називався "Завшська волость". В різні роки волость безпосередньо була під рукою литовських князів Скиргайла, Івана Ольгимунтовича, Свидригайла, Олелька, Семена Олельковича, В 1471 році волость стає володінням Польське--Литовської держави під орудою овруцьких старост. В XVI ст. землі краю в основному були роздані польськими королями у володіння магнатів Немиричів, Тишкевичів, Суринів та ін.

Після Люблінської Унії 1669 року Коростенщина в складі Овруцького повіту увійшла до Речі Посполитої. Під час визвольної війни 1648-1654 років місцеве населення брало активну участь у визволенні краю від польської шляхти. Загін місцевих жителів під керівництвом Самуїла Виговського вступив в армію Богдана Хмельницького. Проте вже в 1667 році після Андрусівського перемир'я край знову відходить до Речі Посполитої з адміністративним підпорядкуванням Київському воєводству.

В 1793 році під час другого поділу Польщі і приєднання Право­бережної України до Росії край входить до Із'яславського намісництва, а з 1797 року - до Волинської губернії, Овруцького повіту, а Частина Київської губернії, Радомишльського повіту. На початку XIX ст. на території сучасного краю було утворено три волості - Ушомирську, Іскоростенську та Татарновицьку, а кілька сіл відносились до Чоповицької волості.

Після лютневої 1917 року революції в Росії у краї встановлювалася влада Тимчасового уряду, більшовиків, Центральної Ради, німецьких окупаційних військ, військ С. Петлюри, знову більшовиків, поляків.

Після остаточного встановлення Радянської влади в лютому 1921 року більшість території краю входить до утвореного Коростенського повіту. В 1923 році утворено Коростенський район, в 1924 році -Ушомирський район, а місто Коростень стає центром Коростенського округу, який був ліквідований в 1930 році. З лютого 1932 року територія Коростенщини увійшла до складу Київської області, а з 22 вересня 1937 року до складу утвореної Житомирської області.

ГЕОЛОГІЧНА   БУДОВА

Геологічна будова Коростенщини надзвичайно складна. Вона формувалася протягом тривалого геологічного періоду в загальній історії утворення земної кори. В "фундаменті" території району знаходяться геологічні матеріали, починаючи з докембрійської епохи (віком 3,5 млрд. років) і всіх наступних епох, аж до матеріалів четвертинного (антропогенного) періоду, що триває до сьогодні.

В основі геологічної будови району знаходиться так званий в геологічній науці - Коростенський плутон, формування якого відбулося в середині протерозойської ери (2,3-1,6 млрд. років тому). Але будова Коростенського плутону ускладнена окремими масивами порід докембрійського періоду, тобто породами, що складають найдавніший фундамент землі. Це масиви найдавніших гнейсів, гранітів, магматитів, що залягають1 в Коростенському плутоні у вигляді окремих велетенських відторженців, які є виступами давньої основи земної кори. Прикладом цього є масив площею біля 200 кв. км в районі сіл Пашини-Бехи-Михайлівка, який обрамлений гранітами рапаківі і основними породами плутону більш пізніх геологічних епох. Менший за площею масив докембрійського періоду знаходиться в районі сіл Ушомир-Пугачівка. Як передбачають вчені-геологи, ці два масиви з'єднані між собою на великих глибинах. ^

Коростенський плутон є частиною Українського кристалічного щита, який є залишком (основою) значного гірського масиву, висотою до 3000 метрів, сформованого в результаті складних тектонічних процесів на території України в середньому протерозої. Для цього періоду характерна підвищена вулканічна діяльність на території краю, в результаті якої відбулися значні процеси метаморфізації і гранітизації порід. В початковій фазі цього періоду утворилися масиви основних порід - габро-анортозітовидних, пізніше більша частина гранітів плутону.

Коростенський комплекс середнього протерозою складений ран­німи магматичними породами - гранітами-рапаківі, рапаківі-подіб-ними, роговоуламково-біотитовими, гранітопорфірами, лабрадоритами і габро-анортозитами. Ці породи складають велике складно побудоване тіло Коростенського плутону площею більше 10 тис. кв. км. З порід Коростенського плутону найбільш широко розповсюд­женими є граніти рапаківі середньозернисті, біотито-роговоуламкові і кварцево-порфировидні.

Кристалічні породи Коростенського плутону вкриті продуктами руйнування гірської системи, які зносилися вітром, водними потоками на опушені структури. В тій чи іншій мірі територію району в доісторичні часи тричі заливало море. Перший раз це сталося в так званий крейдяний період (приблизно 70 млн. років тому), другий раз - в середині третинного періоду (приблизно ЗО млн. років тому), третій раз - в кінці третинного періоду (приблизно 10 млн. років тому). Свідченням цього є відклади кремнію і пісковиків з відбитками морських організмів, знайдених в районі Гулянки, Ушомира, Коростеня.

Найбільш давніми відкладеннями на території району є первісні каоліни, які залягають окремими острівцями, наприклад, біля сіл Дідковичі, Шатрище та ін. Відклади юрської системи представлені глинами, пісками, піщаниками. З верхньокрейдяного періоду зали­шилися відклади піску з кременем, глини, крейдоподібних вапняків. Відклади палеогенової системи є у вигляді глинистих пісків, але зустрічаються вони епізодично. Строкаті глини є вихідцями з неоге­нової системи і мають обмежене розповсюдження.

Четвертинні (антропогенні) відклади розповсюджені на всій тери­торії району у вигляді валунів, моренних суглинків, суглинків, піску, торфу, болотної залізної руди. Потужність пухких відкладів на території району коливається від 1 до ЗО метрів, а глибина залягання від 2 до 20 метрів.

РЕЛЬЄФ

Коростенщина розташована на Поліській низовині, і її поверхня має рівнинний характер з незначними коливаннями висоти від 150 метрів над рівнем моря в районі хутора Тартак до 223 метрів - в районі села Ришавка. Таким чином, загальне коливання висот на території району складає всього 73 метри. В зв'язку з цим відносні коливання висот незначні, тому рельєф району майже плоский. Загальний похил поверхні з південного заходу на північний схід.

Рельєф Коростенського району тісно пов'язаний з геологічною будовою. В зв'язку з тим, що територія району розташована в північно-західній частині Українського кристалічного щита, вона займає досить високе гіпсометричне положення порівняно з іншими районами Поліської низовини, тому на його території місцями поширені вузькі, глибоковрізані річкові долини, і поверхня менш заболочена ніж в цілому на Поліссі.

Особливістю рельєфу району є те, що Український кристалічний щит в нашій місцевості залягає досить високо і місцями виходить на денну поверхню, наприклад, в районах сіл Щорсівка, Пугачівка, Немирівка, Тартак, Давидки а також в Коростені на Броварі, вулиці Шатрищанській, урочищах "Перунові плечі" і "Червона гірка". Тут кристалічні породи виходять на денну поверхню не тільки з глибин Землі, а й з глибин надзвичайно давніх часів - їх вік більше мільярда років. Територія району за характером рельєфу входить до складу Коростенської моренної рівнини з чергуванням моренних, плоских і горбистих ділянок. Серед плоских ділянок часто виділяються піщані (біля сіл Ушомир, Пугачівка, Дідковичі, Грозіно, Сарновичі) та скелясті горби і гряди (біля сіл Пугачівка, Гулянка, Шатрище, Бехи, Іскорость).

Щодо формування рельєфу Коростенщини серед вчених існує дві точки зору. На думку вчених-гляціологів на формування рельєфу Коростенщини вплинуло також і зледеніння. За їхнім твердженням близько 200 тис. років тому наша місцевість, як і інші райони північної Житомирщини, вкрилась льодовиком, який насувався з Північної Європи. Доказом цього є наявність великої кількості каменів-валунів округлої форми, яких дуже багато на полях Коростенщини, піщаних гряд, що утворились в умовах холодної пустелі (на південь від с. Грозіно, на півночі від с. Сарновичі) та "баранячі лоби" - згладжені поверхні скель (поблизу Щорсівки, Давидок).

Але інша група вчених палеозоологів і ботаніків, які висунули проблемну теорію антигляціолізму, стверджують, що наш край не піддавався зледенінню. Як аргумент цього, є наявність в нашій місце­вості реліктових рослин третинного періоду, які не могли зберегтися в умовах зледеніння. Валуни і піщані відклади, як стверджують ці вчені, мають морське походження, вони відкладалися на мілководді морів, з місцевого матеріалу. На їх думку головними чинниками сучасного рельєфу району е тектонічні рухи і фактори зовнішнього середовища: вода, вітер, мороз, сонячне тепло, бактерії, рослинність та ін.

На території Коростенщини значного поширення набули антро­погенні форми рельєфу, що пов'язані з активною господарською діяльністю в нашому краї. В процесі видобутку корисних копалин (граніту, лабрадориту, піску, глини, ільменітової руди) поблизу сіл Лісівщина, Мойсіївка, Поліського, Щорсівки, Ушиці,.Михайлівни, Бехів та поблизу Коростеня викопані глибокі -кар'єри та насипані, з відвальних порід, високі терикони, які спотворили навколишній ландшафт. Вплинули на зміну рельєфу меліоративні заходи по осушенню рунтів, а також будівництво автомобільних та залізничних шляхів.

.Вплив природних геоморфологічних процесів на зміну сучасного рельєфу незначний. В розрізі загальнотектонічних процесів Землі територія району має тенденцію до повільного підняття (1-3 мм на рік). Подекуди мають місце просадкові та ерозійні процеси.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Складність і довготривалість формування геологічних структур земної кори в нашій місцевості, приуроченість її до Українського кристалічного щита призвели до досить різноманітного складу корисних копалин. Слова відомого геолога, академіка О. Є. Ферсмана, що: "Того, що раніше було гордістю і єдиною прерогативою Уралу, тепер вдосталь на Волині", в повній мірі відносяться до нашого краю. За його словами, територія північної частини Українського кристалічного щита є "Урал в мініатюрі".

Група паливно-енергетичних корисних копалин представлена в районі тільки торфом - кількома родовищами, загальною площею понад 2 тисячі гектарів. Торф - паливна корисна копалина, продукт накопичення, неповного розпаду, біохімічного та фізико-хімічного перетворення залишків вищих болотних рослин в болотах і мілко­водних прісних озерах. Торф є першою стадією перетворення рослин­них рештків у вугілля. Переважна більшість торфових покладів на Коростенщині сформувалися в болотистій місцевості низинного типу з достатнім живленням підземними та поверхневими водами. Найбільш відомими родовищами торфу в районі є поблизу сіл Ушиця і Корма.

Корминське родовище інтенсивно розроблялося, починаючи з 1928 року. Від родовища до ст. Стремигород було прокладено вузько­колійку, якою торф вивозився на теплові електростанції, зокрема в Коростень. Промисловий видобуток тут тривав до 1958 року, ще певний період торф добували для забезпечення потреб в паливі для навколишніх сіл. Останні ЗО років з даного родовища торф заготовляють місцеві сільгосппідприємства та населення для приго­тування органо-мінеральних добрив. В результаті цього запаси торфу-сирцю в родовищі вичерпані більше, як на половину, а видобуток решти запасів затруднений в зв'язку з нераціональними торфо­розробками в минулому. Виснаженим є також і Ушицьке родовище, на якому кілька десятиліть видобувався торф для виготовлення торфобрикетів для забезпечення населення паливом та для потреб сіль­ського господарства.

Значні запаси торфу є також в болотах Ушомирського та Омеля-нівського лісництв, але вони знаходяться в охоронних зонах за­казників місцевого значення. Загальні запаси повітряно-сухого торфу за оціночними даними в районі становить близько 10 млн. тонн.

Серед нерудних корисних копалин в районі зосереджена велика кількість будівельних матеріалів, причому різноманітних за видами і практично необмежених в запасах.

Майже по всій території району залягають необмежені запаси гранітів, які геологи класифікують як граніти "коростенського типу". В багатьох місцях району вони залягають майже на поверхні і тому зручні для промислової розробки. Граніти в районі дуже різноманітні за гамою кольорів і відтінків, але найбільш поширені - рожеві, синюваті та сірі.

Найвідоміше родовище гранітів в районі - Омелянівське. Із 50 родовищ гранітів, які використовуються в якості облицювального каменю на Україні, по красі і декоративно-облицювальним якостям омелянівські граніти чи не найкращі.

В геологічній будові родовища брали участь протерозойські граніти, продукти їх руйнування і четвертинні утворення з пісків, суглинків. На родовищі зустрічаються два різновиди гранітів червоно-оранжевого кольору з різними відтінками. Колір омелянівських

гранітів визначається кристалами калієвого польового шпату, які зафарбовані в червоно-коричневі тони. На червоному фоні рівно­мірно вкраплені кристали чорного біотиту і жовтувато-сірого пла­гіоклазу.

Особливістю омелянівських гранітів є їх виключна однорідність, відсутність ксенолітів і пегматитових жил. Вони відрізняються однотипним крапчастим малюнком, і тому поліровані плити, як облицювальний матеріал, не потребують підборки при облицюванні. Омелянівські граніти досить добре колються, добре піддаються обробці, хоча мають один незначний недолік - вони крихкі.

Дуже високої якості, як облицювальний матеріал, є родовища гранітів поблизу Бехів і Дідкович, які мають рожево-сіре і синювате забарвлення. Вони легко колються, розрізаються, шліфуються і поліру­ються. На базі Коростенського, Бехівського, Ушицького, Щорсівського родовищ граніти використовуються в основному як сировина для виготовлення щебеню.

До Коростенського плутону приурочені також родовища лабра­доритів і габро. Одне з них вчені-геологи класифікують як Ушо-мирський масив, але більш перспективним і доступним для розробки є великий за розмірами Чоповицький. В межах Коростенського району лабрадорити цього масиву залягають поблизу Шершнів, Хотинівки. Відоме також родовище габро поблизу Бард. Лабрадорити Коростенського інтрузивного плутону дуже високої якості, вони мають темно-сині, темно-зелені, рідше червоні і ніжно голубі іризаційні відтінки на темно-сірому або майже чорному фоні. Запаси цього масиву розцінюються як світові, тому він має велику перспективу в майбутньому.

Серед інших будівельних матеріалів слід виділити також пісковики (біля села Поліське), різноманітні піски, глину, суглинки, каолін, пегматити.

З корисних копалин цієї групи метаморфічне походження мають гнейси і кварцити. Заслуговують на увагу і розробку в майбутньому родовища діабазових порфиритів, анортозитів і кварцових порфирів. Наявність на території Коростенського району мінералу кварцу дає можливість стверджувати і про наявність коштовного каміння. Так, поблизу Березівки і Ришавки, в міаролітових пустотах пегматитових тіл і жил, які залягають в дрібно- і середньозернистих гранітах, міститься різновид кварцу - моріон, а поблизу Бард моріон міститься в пегматитових жилах дрібнозернистого габро. На північний схід від Немирівки в основних породах зустрічаються лінзи, збагачені темно кольоровими мінералами, в яких містяться кристали іншого різновиду кварцу - аметисту.

Вчені-геологи передбачають, що у випадку ціленаправлених геологічних пошуків на території району в пегматитових зонах є висока вірогідність наявності топазу та берилу.

На території нашого краю, поблизу Пугачівки, Ушомира, в долині річки Уж зустрічається бурштин (янтар). До Великої Вітчизняної війни в Ушомирі був навіть цех по обробці цього матеріалу.

З  металорудної групи корисних   копалин   най­більшу увагу заслуговують потужні запаси ільменіту (титанові залізняки), сиро­вини для виплавки "кос­мічного металу" - титану. Родовища ільменіту простя-глися в межах південно-східної частини району, поблизу  сіл  Лісівщина, Мелені, Шершні, Стреми-Видобуток ільменіту поблизу Лісівщини.       город,- Майданівка. В цьому родовищі зосереджені також найбільші на Україні запаси апатитів (близько 90% всіх запасів України), що є сировиною для виробництва фосфорних мінеральних добрив.

КЛІМАТ

Клімат району помірно-континентальний. Основними чинниками, що впливають на формування клімату даної території є - сонячна радіація, циркуляція повітряних мас, частково лісистість і заболоченість.

Коростенщина лежить у помірному поясі освітлення північної півкулі між 50° і 51° північної широти. Тому кут падіння сонячних променів у дні весняного і осіннього рівнодення приблизно 34°, максимальним 22 червня він є 57°, а мінімальним 22 грудня - біля 11°. Сумарна сонячна радіація близька до 95 ккал на 1 см2.

Середня річна температура повітря складає приблизно +6°. Середні температури по місяцях: січень -6°, лютий -5°, березень -0°, квітень +7°, травень +13°, червень +16°, липень +19°, серпень +17°, вересень +12°, жовтень +6°, листопад +1° , грудень -3°. Безморозний період триває близько 170 днів на рік, з температурою вище 0° - близько 245 днів, з температурою вище +10° - близько Н)5 днів. Максимальна температура за останнє століття становила+37°, а мінімальна -34°. Весняні приморозки іноді спостерігаються навіть в кінці травня, на початку червня, а осінні вже можуть наступити з середини вересня. Сума додатніх температур повітря понад +10° складає близько 2400°.

Середньорічна кількість опадів складає 500-600 мм, найбільше їх випадає в літні місяці - близько 240 мм, найменше в зимові - близько 80 мм. Сталий сніговий покрив утворюється не раніше середини грудня, а сходить в середині березня. Висота снігового покриву в останні роки рідко перевищує 25 см.

Протягом року на території району переважають північно-західні, західні, північні вітри. За рік буває 8-10 днів, коли сила вітру перевищує 15-20 метрів за секунду. Число днів з атмосферною посухою ї суховіями коливається за роками в межах від 3 до 40 днів 'на рік.

Відносна вологість повітря на протязі року коливається в межах 70-95%, а середньорічна - близько 85%. В умовах району кількість безхмарних днів протягом року буває приблизно 80-85, найбільше їх в липні-серпні, найменше в листопаді-грудні.

Перехід від однієї пори року до другої відбувається поступово. Початок зими припадає на другу половину листопада. Зима м'яка, з частими відлигами, сходженням і повторним утворенням снігового покриву. Тільки окремі зими бувають досить суворими. Наприклад, за останнє двадцятиріччя такими були зими 1980, 1987, 1996, 2006 років. У ці роки температура повітря падала нижче позначки -30° Головними причинами нестійкої погоди взимку є чергування впливу атлантичних циклонів і арктичних повітряних мас, а часом нентальних азіатських циклонів.

Весна настає в кінці березня, коли дуже інтенсивно починає на­ростати температура, вдвічі, порівняно з зимою, зростає кількість опадів. Але температура повітря аж до кінця травня буває дуже нестабільною, часто бувають приморозки як на поверхні ґрунту, так і в повітрі.

Літо починається в кінці травня, коли вже стабілізуються середньо­добові температури в межах +15° і далі наростають вони вже повільно, а з початком серпня поступово починають спадати. В цей період частими бувають грози із зливовими дощами, а іноді і з градом. Характерними для окремих років є літні посухи. Так, наприклад, з 10 липня до кінця серпня 1992 року випало всього біля 25 мм опадів, денна температура стабільно трималась біля позначки +30°, а в окремі дні піднімалась до +35°. Таким же було і літо 2007 року. В противагу цьому літні місяці іноді бувають занадто вологими. Так, в червні 1980 і в липні 1993 років випадала піврічна норма опадів.

Осінь настає в вересні, перша половина ще досить тепла, але йде постійне зниження температури. На початку осені кількість опадів нез­начна, а в другій половині наступає похмурий, з частими затяжними дощами, період в результаті посилення циклональної діяльності. З середини листопада опади починають випадати у вигляді мокрого снігу.

ГРУНТИ

Неоднорідність рельєфу, що змінювався на протязі його розвитку, різноманітність гірських порід, що лежать на поверхні, різноманітність рослинного світу призвели до значної строкатості в розподілі ґрунтів різного складу на території Коростенщини. В структурі ґрунтів Коростенського району домінуюче положення займають дерново-підзолисті, дерново-підзолисті глеєві, дернові ґрунти.

В Коростенському агрогрунтовому районі одного типу ґрунти не займають значних площ, практично для кожного поля характерна значна строкатість що утруднює застосування однакових агротехнічних заходів при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Погіршуючим фактором якості ґрунтів району є також близьке залягання від денної поверхні порід Українського кристалічного щита. В таких місцях розташовані мало розвинуті та приховано-підзолисті ґрунти з щебенисто-кам'янистою основою, з ґрунтовим горизонтом товщиною 5-12 см, а також наявністю значної кількості "блюдець" в знижених частинах полів. Ґрунти цього типу малородючі в зв'язку з тим, що вміст гумусу в них менше 1%.   '„х

На рівнинах, на незаболочених місцях утворилися дерново-підзо­листі, глинисто-піщані, дерново-підзолисті супіщані, дерново-підзолисті глейові, дерново-підзолисті глейові супіщані, дерново-підзолисті сильно глейові ґрунти з вмістом перегною біля 2%. На незаболочених доли­нах річок є дернові та лучні глейові ґрунти, а на заболочених ділянках болотні ґрунти з вмістом перегною до 3%. На окремих ділянках, вкритих мішаним лісом, зрідка можна виділити світло-сірі лісові ґрунти.

Практично всі ці ґрунти мають підвищену кислотність, погано затримують вологу, або, навпаки, деякі з них постійно перезволожені. В більшості випадків вони потребують вапнування, а перезволожені ділянки - осушення.

З таких типів ґрунтів талими та дощовими водами досить легко вимивається перегній, і тому вони потребують, для підвищення родючості, внесення великої кількості органічних добрив (до 120 т/га). Дуже важливими заходами по збереженню і покращенню таких ґрунтів є правильний їх обробіток, особливо на схилах та піщаних пагорбах, а також своєчасне чергування посіву різних культур у сівозміні. Але в практиці господарювання в багатьох сільськогосподарських колективах нехтують науково обґрунтованою системою використання ґрунтів, що призводить до виснаження їх, втрати родючого шару ґрунту і гумусу. Практично в жодному з господарств району не проводяться протиерозійні заходи, в результаті кілька тисяч гектарів сільськогосподарських угідь зазнали ерозійного впливу.

Значного негативного впливу на якість ґрунтів району завдала аварія на Чорнобильській АЕС. Частину земельного фонду в 1990 році було вилучено з використання у зв'язку з тим, що ґрунти тут мають забрудненість радіонуклідами, яка перевищує 15 кюрі на квадратний кілометр. Є рішення про віднесення їх до ґрунтів, що перебувають на стадії відновлення їх родючості, що мало реально в нинішніх умовах. В цілому всі ґрунти району потребують "реабілітації" від забруднення їх радіонуклідами. Найбільш простий і доступний засіб цього - це загальне вапнування ґрунтів на протязі тривалого часу. Крім того, вапнування ґрунтів зменшує їх кислотність, підвищує біологічну активність, покращує фізіологічні властивості і структуру.

РОСЛИННІСТЬ

Одне з основних багатств Коростенщини - це її рослинний світ, різноманітність природних видів якого може вразити будь-кого - їх кілька сот. Це і представники плауноподібних - плаун булавовидний, плаун колючий, які зустрічаються в хвойних лісах, хвощеподібні - хвощ лісовий та хвощ польовий, що ростуть в мішаних та листяних лісах, на вирубках, у заростях чагарників; це і папоротеподібні - орляк звичайний і щитовник чоловічий, ростуть у мішаних і листяних лісах; це і голонасінні - сосна звичайна і ялина; це і покритонасінні, або квіткові, яких на Коростенщині біля 400 видів - від маленької ряски у водоймах до велетенських дубів, у лісах.

Вся ця різноманітність видів рослин складає в нашій місцевості три основних типи природних комплексів - ліси, луки, болота.

Ліси на Коростенщині в наш час займають площу приблизно в 525 кв. км, що складає майже 30% території району. Показник залісненості високий, для порівняння по Україні він складає тільки. 15,6%, при середній по Житомирській області - 32,6%. Особливістю залісненості території району, є те, що ліси розміщені досить рівномірно.

Компонентами лісів є дерева, кущі, трави, лишайники, мікро­організми, їх сукупність в лісах не випадкова, а залежить від ґрунто­вих, гідрологічних та кліматичних умов, від взаємовпливу рослин одна на одну. В лісі створюється свій мікроклімат, свій кругообіг речовин, характерні умови життя тварин, організмів, грибів.

Ліс є не тільки джерелом постачання деревини для господарської діяльності, він є основним елементом зеленого покриву нашої Землі, позитивно впливає на режим річок, озер, водойм, джерел, захищає грунт  від вітрової та водної ерозії, оздоровлює атмосферу, є санітарно-гігієніч­ним, бальнеологічним та естетичним фактором впливу на людину.

Ліси району поділяють на дві основні групи. До першої відносяться лісові насадження навколо м. Коростеня - так звана зелена зона, а також лісосмуги вздовж річок, полезахисні смуги, захисні смуги вздовж, залізниць та шосейних шляхів, паркові зони деяких насе­лених пунктів району. Ці ліси виконують функцію оздоровлення довкілля, охорони здоров'я людей, збереження генофонду рослин, захисту кліматичних, ґрунтових, гідрологічних умов навколишнього середовища. Господарська діяльність в них заборонена, дозволяється тільки вибіркова рубка перестиглих екземплярів та санітарна рубка.

До другої групи входять експлуатаційні ліси, вони складають більше 99% загальної площі. В цих лісах проводяться всі види рубок.

Загальна площа лісів в районі має тенденцію до зростання, але відбувається це в основному природним шляхом. В останні роки багато полів, які знаходяться поблизу лісу, виведені з господарського користування, і вони поступово заліснюються. Але можна навести приклад і планового лісовідновлення, як наприклад в Ушомирському лісництві, де щорічно висаджується лісу не менше ніж вирубується.

Середній вік лісонасаджень району становить приблизно 60 років. В структурі лісів стиглі та перестиглі займають біля 10%, пристигаючі -20%, середньовічні - 30% і молодники - 40%. Базовими розсадни­ками посадкового матеріалу є Шершнівський і Ушомирський.

Ліси Коростенщини досить різноманітні за видовим складом: більш 15 видів деревної рослинності і понад ЗО видів чагарникових рослин. Найбільш поширеною є сосна звичайна - понад 60%, з інших хвойних невеликого поширення набула ялина (наприклад, біля с. Субино). Соснові ліси нашої місцевості відрізняються за віком і продуктивністю, від вікових сосен Ушомирського, Шерш-нівського і Берестовецького лісництв до молодих посадок останніх років. Рослинний покрив нижнього ярусу цих лісів неоднаковий. Так поблизу с. Сарновичі на піщаних грядах під соснами ростуть тільки лишайники. В Шершнівському лісництві є мохові соснові бори, а в Красногірському бори чорничники. В соснових борах Корос­тенщини зустрічається і такий рідкісний покрив нижнього ярусу як зарослі вересу, який створює надзвичайно густий, суцільний покрив, не даючи розвиватися на цих ділянках іншим рослинам. Прикладом може служити ділянка лісу Берестовецького лісництва вздовж шляху за 1,5 км до с. Субино. Значні ділянки соснових лісів вкриті також реліктовим - вічнозеленим плауном булавовидним, стебла якого стеляться по землі на кілька метрів, сфагновими мохами (ліс поблизу с. Бард), або папоротевидним орляком звичайним.

Твердолисті види дерев на території району займають 15%, серед них найбільш поширеним є дуб, а серед м'яколисних з 20% береза займає понад 10%.

Серед мішаних лісів переважають сосново-дубові (Ушомирський), сосново-ольхово-дубові (Сантарка), сосново-березові. В цих лісах часто зустрічається також осика, рідко граб (Субино), липа (Барди).

В наших мішаних лісах дуже добре розвинутий підлісок з кру­шини, ліщини, горобини, черемухи, калини. Наземний покрив мішаних лісів нараховує близько 190 видів рослин, найбільш поширені з них чорниця, орляк, конвалія, купена, брусниця, костриця, осоки, медунка, тонконіг вузьколистий.

Чисто листяних лісів на Коростенщині не так багато, серед них переважно березові (Клочеве, Немирівка, Берестовець).

За родючістю грунтів ліси нашої місцевості поділяються на бори (біля 12%), суббори (біля 45%), сугрудки (біля 42%), груди (біля 1%).

За характером водного режиму в районі переважають свіжі і вологі ліси.

Справжньою окрасою і гордістю лісів Коростенщини є велика різноманітність грибів і ягід. Найбільш шанованим грибом місцевих жителів звичайно є білий гриб, який в нашій місцевості зустрічається в кількох формах: гриб-боровик, дубова, березова і -ялинова форми, тобто ті, що ростуть в дубняках, березняках і ялинниках. Це справжній цар грибів, адже зустрічаються окремі примірники вагою більше 1кг. Білі гриби ростуть в кілька етапів. В кінці травня на короткий період з'являються так звані "микільські", з другої половини червня до кінця липня так звані "колос овики", з другої половини серпня і іноді аж до листопада - осінні. Осінній період найбільш продук­тивний і з грибами найкращої якості. Білі гриби добре ростуть на піщаних, супіщаних та на суглинкових ґрунтах. При оптимальній середньодобовій температурі в +15° +18° білий гриб виростає за добу, а в осінній період при середньодобовій температурі +8° +10° він росте 5-6 діб.

Цінними і особливо гарними є підосичники ("краснюки"), які ростуть в осичинах і березняках, вкритих трав'янистою рослинністю, вересом, мичкою. Вони ростуть 6і два періоди - в червні-липні і особливо добре в серпні-вереснІ. Дуже поширеним грибом є підбе-резовик ("бабка"), що росте з червня до листопада, а також кілька видів сироїжок, лисичка справжня, опеньок справжній, маслюк  звичайний, рядівка сіра і зелена. В меншій мірі населення нашого краю збирає такі їстівні гриби як: польський гриб, рижики, зморшки, хрящі, хоч, наприклад, грузді і рижики їстівними властивостями не поступаються навіть білим грибам.     

Місцевим населенням гриби вживаються у свіжому вигляді, їх сушать, маринують, солять, адже вони є цінним продуктом харчування. Наприклад, в білих грибах вміст легкозасвоюваних білків більший, ніж в овочах. В грибах містяться вітаміни, мікроелементи. Деякі з видів грибів мають лікувальні властивості, що є джерелом анти­біотичних і бактерицидних речовин. Разом з тим слід пам'ятати, що гриби мають властивість накопичувати радіонуклідні речовини, особливо ті гриби, що ростуть у вологих місцях, а також те, що значна кількість їх є отруйними внаслідок наявності токсичних речовин.

В лісах району росте багато рослин, які складають цінні запаси лікарської сировини - сосна, береза, вільха, дуб, глід, крушина, багно, черемха горобина, калина, верес, шипшина, чорниця, малина, плаун булавовидний, хвощ лісовий, конвалія, купена.

Лісові угіддя мають велике значення для розвитку бджільництва Для тваринництва ліс дає гіллячковий корм, вітамінне борошно. Ліс є сировинною базою для меблевої, паперово-целюлозної, хімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.

Лучні комплекси у природному стані в нашій місцевості зустрі­чаються все рідше. Вони лишилися частково в річкових долинах, навколо боліт, на узліссях і лісових галявинах. На підвищеннях сформувалися сухі, або суходільні луки, які в зв'язку з недостатністю зволоження мають зріджений, середньої висоти травостій.

На рівних ділянках вододілів сформувалися вологі луки, а в долинах річок - заболочені або заливні, тому що під час весняної або літньої повені вони повністю заливаються водою. Лучна рос­линність нашої місцевості надзвичайно різноманітна, але найбільш поширені такі рослини, як: кілька видів осоки, купальниця європейська, калюжниця болотна, жовтець їдкий, гірчак перцевий, смолка, гвоздика трав'яниста, конюшина повзуча і лугова, лобазник звичайний, куль­баба, дзвіночки розвидисті та багато інших.

ТВАРИННИЙ СВІТ

Наявність різних ландшафтів в районі зумовили значну різно­манітність фауни, яка представлена ссавцями (більше ЗО видів), птахами (біля 200 видів), плазунами (7 видів), земноводними (10 видів), рибами (18 видів), комахами (біля 500 видів), ракоподібними, молюсками.

З ссавців зустрічаються парнокопитні, хижі звірі, зайцеподібні, гризуни, рукокрилі, комахоїдні.

Серед парнокопитних поширені дикий кабан, благородний олень, косуля. Дикий кабан в останні роки набув в районі дуже широкого поширення в зв'язку з тим, що значна частина з них мігрує з Чорнобильської зони відчуження. Особливо значною є їх популяція в північно-східній частині району. Як правило, дикі кабани заселяють лісові нетрі або великі заболочені місцевості. В пошуках корму вони долають значні відстані. Живляться в основному підземними частинами рослин, жолудями, молодими пагонами і стеблами. В нічний час дикий кабан може поласувати картоплею та кукурудзою. Самець (вепр) може досягати ваги до 250 кг.

Справжньою окрасою наших лісів є лось звичайний (або сохатий). Ця могутня тварина має довжину тіла до 3 метрів, висоту в холці до 2,35 метра і вагу до 570 кг. Живиться лось майже виключно пагонами молодих дерев та чагарників. Поголів'я лосів на території району незначне і коливається за роками в межах 50-80 голів, тому доцільно було б повністю заборонити полювання на них. Благородний олень в районі має обмежений ареал розповсюдження - заповідно-мисливське господарство "Ушомирське", де їх нараховується близько ЗО. Значно більше на території району козуль, які розповсюджені повсюдно в лісових масивах, чагарниках. Кількість їх в нашій місцевості доходить в окремі роки до 300-400 голів. Косуля невелика парнокопитна тварина, вагою 30-50 кг, живиться пагонами кущів, травою, ягодами.

Найбільш поширеними серед хижаків в нашому краї є лисиця, куниця, тхір, ласка. Живляться вони дрібними гризунами, птахами. В останні роки на території району з'явилися вовки. Це спритні та сильні хижаки вагою до 70 кг, які наносять великої шкоди тварин­ництву і мисливському господарству, можуть нападати на людину. Полювання на них дозволяється круглорічно і заохочується мате­ріально. Досить рідкими в нашій місцевості є такі хижаки, як: борсук, єнотовидний собака, видра.

Широко зустрічається на полях, узліссях заєць-русак, який живиться трав'янистою рослинністю, корою дерев, в зимовий період часто пошкоджує фруктові дерева, навіть в населених пунктах. Зрідка також можна зустріти і зайця-біляка, який занесений до Червоної книги України.

Серед ссавців найбільш чисельними е гризуни. Практично по всіх річках району з Ушомирського заповідника розселився бобер річковий, популяція якого налічує понад 300 екземплярів. Річковий бобер має найцінніше хутро з усіх хутрових звірів України, лікувальні властивості має його жир.

Малочисельним жителем наших лісів став цінний хутровий звірок - білка звичайна, також соні вовчок і лісова. Інші гризуни досить багаточисельні, це: миша полівка, лісова, хатня, жрвтогорла, полівки руда і лісова, водяний щур. сірий пацюк.

Комахоїдні представлені бурозубками, кротами, їжаками, куторою водяною, а рукокрилі - летючими мишами.

Пташиний світ Коростенщини нараховує близько 200 видів, в тому числі осілими, перелітними і сезонними. Птахи - мешканці наших лісів представлені чорним, строкатим, зеленим дятлами, зозулями, берестянками, солов'ями, синицями, мухоловками, мали-нівками, дроздами, вільшанками, горихвістками, пугачами, кропив'ян-ками, костогризами і лише поодинокими екземплярами глухарів, рябчиків, тетерюків. До річок, водойм, боліт "тяжіють" такі птахи, як: дикі качки, водяні курочки, очеретянки, плиски, кулики, чайки, деркачі, сіра чапля, бекаси, бугаї.

Дуже поширеними в нашій місцевості є горобці, сірі ворони, галки, голуби синяки, граки, горлиці, польові жайворонки, ластівки, зяблики, одуди, пищухи, білі лелеки, сови, сойки, сороки, шпаки, сорокопуди, шуліки, канюки, яструби, щиглики, снігурі та ін.

Серед плазунів можна виділити черепаху болотну, ящірку прудку, вужа звичайного, гадюку звичайну, мідянку. Земноводні поширені повсюдно, це: жаба ставкова, ропуха зелена, ропуха сіра, жаба гостроморда, тритон звичайний, жаба трав'яна.

У водоймах нашого району найчастіше зустрічаються карась сріблястий, окунь, плітка, щука, верховодка, пічкур, короп, в'юн. Все рідше трапляються сом, сазан, головень, в'язь, линь, міньок, лящ, краснопірка, йорш, карась золотистий, густірка.

Комахи найбільш поширені серед тваринного світу. В нашій місцевості найбільш відомі: джмелі, шершні, оси, комарі, мошки, мухи, мурашки, едзі, оводи, короїди, хрущі, пильщики, капустянки.

НАСЕЛЕННЯ

Сучасна демографічна ситуація на Коростенщині характе­ризується як катастрофічна. Причини цього криються як в історії розвитку краю, так і в трагічному постчорнобильскому сьогоденні. На сучасну демографічну ситуацію вплинули лихоліття-першої і другої світових війн, громадянської війни, голодоморів 1921, 1933, 1946 років, радянські репресивні заходи 1918-1939 років, кампанії вивезення молоді на "будови комунізму" і цілину. В результаті цього загинуло або вивезено за межі Коростенщини десятки тисяч наших земляків, а також не народилося тисячі дітей. Головною причиною зменшення населення Коростенщини в наш час є наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Оцінюючи рух населення Коростенщини протягом останнього століття, можливий висновок, що якби не штучні причини, то населення краю сьогодні становило б близько 200 тисяч чоловік.

Якщо врахувати, що в 1895 році народжуваність в краї на кожну тисячу жителів становила 39,5, а смертність - 25,5, то природний приріст населення був 14 чоловік. Підрахунки показують, що навіть при такому прирості в 14% в період між 1894 і 1922 роком кількість населення повинна б була зрости до 87,6 тис. чоловік, а як свідчать дані таблиці збільшення відбулося тільки до 75,9 тис. чоловік, тобто далися взнаки негативні події першої світової та громадянської воєн.

Коростенщина належить до тих регіонів України, де найгірші демографічні показники. В регіоні вже 26 років відсутній природній приріст населення. Так, якщо на Україні з 1970 по 2001 рік кількість населення зросла приблизно на 5,1%, то на Коростенщині його кількість зменшилась на 15,5%. А з 2001 по 2008 роки це зменшення становить по Коростенщині 6,8% (11,3% по району і 4,6% по місту). В результаті цього різко скоротилася і густота населення з 69,5 чол./кв. км в 1970 році до 54,8 чол./кв. км в 2007, а в сільській місцевості вона становить тільки 17,5 чол./кв. км. Для порівняння середня густота населення на Україні становить 77 чол./кв. км, а в Житомирській області - 42,3 чол./кв. км.

В останні три десятиріччя на Коростенщині відбулися великі зміни і в співвідношенні між сільським та міським населенням на користь останнього. Так, в 1970 році в сільській місцевості проживало на 11685 жителів більше, ніж у Коростені, а на кінець 2007 року в сільській місцевості проживає на 35,8 тис, жителів менше, ніж в місті. Це сталося за рахунок більшої народжуваності і меншої смерт­ності в місті, переселення з сільської місцевості, приєднання до Коростеня чотирьох населених пунктів - Чолівка, Чигири, Жито­мирське, Мирний. Питома вага міського населення на Коростенщині, тобто рівень урбанізації, досягли 68,7%, що майже рівняється цьому показнику загалом по Україні (біля 72%).

Значна різниця спостерігається в статевій структурі населення краю.

Головною причиною цього становища все ще є значні втрати чо­ловічого населення в роки Великої Вітчизняної війни, а також нижчий показник тривалості життя у чоловіків. На кінець 2007 року в місті і районі проживало 51134 жінок і 44727 чоловіків, або відповідно 53,34% і 46,66%. Різниця складає 6,4 тисячі. Необхідно відмітити, що в останні роки розрив в кількості між жінками і чоловіками дещо скорочується. З 2000 року зменшення розриву на 1%.

Коростенщина характеризується відносно високим середнім віком населення. У віковій структурі спостерігається чітка тенденція до неухильного старіння населення як у Коростені, так і в районі, як серед жінок, середня тривалість життя яких вища, так і серед чоло­віків. Так, в районі питома вага дітей серед всього населення скоро­тилося до 15%, а людей віком понад 60 років навпаки зросла до 31%, а в місті ці показники 16,6% і 20% відповідно. Це в свою чергу проявляється в несприятливих показниках демографічного на­вантаження населення працездатного віку, особливо серед сільських жителів району.

В сільській місцевості на кожну тисячу населення припадає майже 400 пенсіонерів, загальна кількість яких вже складає понад 12 тисяч, тобто 40% від всієї кількості жителів району. У розрахунку на 1000 людей працездатного віку в районі припадає майже 1120 чоловік непрацездатного віку. В структурі працездатних особи молодшого працездатного віку (16-29 років) в районі складають тільки 40%. В зв'язку з цим вже зараз в багатьох селах району виник дефіцит трудових ресурсів. В Коростені ситуація дещо краща. Тут на кожну 1000 населення припадає близько 240 пенсіонерів, загальна кількість яких складає близько 15,5 тисяч. У розрахунку на 1000 людей працездатного віку припадає 685 чоловік непрацездатного віку.

Негативно на демографічну ситуацію впливає і сімейний стан населення. За даними останнього перепису населення на кожну 1000 чоловіків у віці старших 18 років сімейних припадає менше 700 осіб як в районі так і в місті, а жіночої статі менше 600 осіб. Ситуацію ускладнює ще й те, що сім'ї стають все малочисленішими. Так, на 2007 рік тільки 352 сім'ї в районі і тільки 335 сімей у Корос­тені мали 3-оє і більше дітей.

В середньому в місті сім'я складається з 3,5 чол., а в районі з 3,4 чол. На розміри сім'ї великою мірою впливає її стабільність, тобто три­валість існування і кількість розлучень відносно зареєстрованих шлюбів. За останні роки кількість розлучень значно зросла і особливо великий рівень їх серед сімей, що перебували в шлюбі від 1 до 10 років, що призводить до збільшення неповних сімей, яких тільки в Коростені зараз 860. Це одна з причин низької народжуваності, а отже і відсутності природного приросту населення на Коростенщині.

Для природного руху населення в краї характерне різке змен­шення населення за рахунок міграції (загальний відплив жителів з Коростеня і району за 1986-2007 роки становив 63,5 тис.чол.) і відсутності природного приросту. Природний приріст населення формують кількість народжених і кількість померлих. На протязі останнього століття показники природного приросту населення зазнавали різких коливань, але в останні 25 років в сільській місцевості він стабільно оцінюється зі знаком "мінус", причому тенденція до його зниження весь час збільшується. В абсолютних цифрах в районі в середньому кожен рік за 1998-2007 рр. помирало близько 850 чоловік то народжувалося в середньому тільки 271. Починаючи з 1994 року це негативне явище характерне і для Коростеня. В останні роки в місті щорічно народжується близько 770 дітей, а помирає близько 1080 чоловік. Так в 2007 році в місті народилося 773 дитини (11,7 дитини на 1000 чоловік), а померло 1093 (16,8 чоловіка на 1000 населення), що призвело до від'ємного показника природного приросту в - 5,1.

Важливим показником природного руху населення є смертність населення. На Коростенщині є дуже високою загальна смертність. Так, якщо на Україні кількість померлих на 1000 чол. становить 18,5, то в Коростенському районі дорівнює 31,3. Особливо різко вона  почала зростати після Чорнобильської катастрофи, що зв'язано як з значним постарінням населення так і з збільшенням смертності в зв'язку із збільшенням захворювання населення.

В структурі причин смертності населення району і міста на першому місці стоять хвороби серцево-судинної системи (в середньому за період 2000-2007 роки близько 70% від всіх померлих), далі йдуть смертність від онкозахворювань (близько 10%), нещасних випадків, травм і отруєнь (близько7%), хвороб органів дихання (близько 5%). Викликає занепокоєння структура смертності серед працездатного населення, де на першому плані стоїть смертність від хвороб системи кровообігу (біля 40% від всіх померлих у працездатному віці); нещасних випадків, травм і отруєнь (25%); новоутворень (20%); органів дихання (10%). Як видно з вищенаведених даних серед працюючих різко підвищується рівень смертності від нещасних випадків, травм, отруєнь, а також від новоутворень, особливо злоякісних. Причинами цього є недостатня увага до трудової дисципліни і незадовільна санітарно-гігієнічна забезпеченість працюючих в умовах наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналіз смертності у розрізі вікових груп показує ще одну нега­тивну тенденцію - високу питому вагу смертності осіб працездатного віку, яка становить в 2007 році близько 30% від загальної кількості померлих. 

У структурі зайнятості працездатного сільського населення близько 1 тисячці працюють в колективних сільськогосподарських підприєм­ствах, що знаходяться на території району, 1,7 тисячі у промисловості району, 4,7 тисячі в секторі малого бізнесу і підприємництва, більше 1 тисячі сільських жителів працюють в м. Коростень, біля 1 тисячі в освіті і медицині, майже 1700 чоловік є безробітними.

В 2007 році продовжилася позитивна тенденція загальної кількості працюючих в місті, порівняно з 2006 роком це кількість зросла майже на 1,7 тисячі чоловік.

За національним складом населення Коростенщини не відріз­няється великою різноманітністю. Переважну більшість населення складають українці - 83,7%, росіян проживає - 9,1%, євреїв -2,8%, поляків - 2,3%, білорусів - 0,8%, чехів - 0,3%, інших - 1%. В останні роки різко скоротилася частка єврейського і чеського насе­лення. На рідній мові розмовляють - 94,8% українців, 95,3% росіян, 2,2% поляків, 38,8% білорусів, 38,4% євреїв, 30% чехів.

Населені пункти Коростенщини різняться за кількістю населення. Найбільшими з них є Горщик (2251 чол.), Грозіно (1239 чол.), Гулянка (1179 чол.), Ушомир (1111 чол.) Михайлівка (1081 чол.), Васьковичі (989 чол.), Мелені (927 чол.).

Поряд з цим є села, в яких кількість жителів становить менше 50 чоловік. Станом на 1 січня 2007 в Булахівці не залишилося жодного жителя, в Олександрівці проживає 3 чоловіка, в Зарубинці - 18, у Войнарівці - 20, у Велені і Мошківці - по 21, у .Жупанівці - 24, Рудня-Баранівська - 28, у Пісках - 32, у Красносілці - 35. Якщо врахувати що, за останні 20 років кількість жителів в цих населених пунктах зменшилося з 632 до 202, то в наступні 5-10 років вони зникнуть з карти району як це сталося з Булахівкою. Не на багато краща демографічна ситуація ще в 21 селі району де чисельність жителів від 35 до 95 чоловік.

Аналіз даних свідчить, що відбувається зменшення кількості сіл з найбільшою людністю і різко зростає кількість малонаселених сіл. В найближчі роки ще близько 14-ти сіл перейде в категорію населених пунктів, де буде проживати менше 100 жителів.

Населені пункти Коростенщини відрізняються також і за функціями, які вони виконують. Коростень відноситься до середніх міст України, місто виконує адміністративну і промислово-транспортну функцію. Всі сільські населенні пункти району виконують сільськогосподарську функцію. 37 сіл району є центром сільрад і тому виконують ще й адміністративні функції. А такі селища, як: Першотравневе, Ушиця, Горщик, Щорсівка, Михайлівка виконують і промислову функцію. Селище Грозіно - нау­кову (розміщений науково-дослідний інститут сільського господарства Полісся). Ушиця, Горщик, Бехи, Стремигород - транспортну (знаходяться залізничні станції).

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС

Господарський комплекс Коростенщини склався під впливом мінеральне - сировинних, кліматичних, ґрунтових, лісових, трудових ресурсів та історико - економічних факторів. Складається комплекс з галузей матеріального виробництва та невиробничої сфери. До виробничої сфери відносяться: промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок; до невиробничої - освіта, охорона здоров'я, культура, торгівля та громадське харчування, побутове обслуговування. В промисловості провідне місце належить видобутку гранітів, габро, лабрадоритів, виробництву нерудних будівельних матеріалів, виготовленню залізобетонних конструкцій, хімічному та сільсько­господарському машинобудуванню, виготовленню обладнання та устаткування промислового та виробничо - технічного призначення, продуктів харчування. У цих галузях регіон посідає важливе місце в народно - господарському комплексі України і має значні експортні можливості.

Сільськогосподарське виробництво, особливо громадське, в останні роки значно знизило свій потенціал. Зниження кількісних показників виробництва сільськогосподарської продукції супроводжується і зву­женням галузей спеціалізації. Об'єктивні і суб'єктивні причини призвели майже до повної ліквідації виробництва хмелю, льону, картоплі в сільськогосподарських підприємствах.

На транспорті головну роль відіграє залізничний і автомобільний. Покращили свою роботу заклади зв'язку, торгівлі, побутового обслу­говування.

ПРОМИСЛОВІСТЬ, БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

Промисловість району спеціалізується в основному в добувній промисловості, виробництві будівельних матеріалів і виробів, харчовій та комбікормовій галузях. Промисловість району представлена 14-ма підприємствами основного кола, які перебувають в державній, колективній та приватній власності. На промислових підприємствах району працюють близько 1720 чоловік, що складає близько 28% від зайнятого населення району.

9 підприємств району працюють в добувній промисловості добуваючи граніти, як сировину для виробництва щебеню, тесано-полірованих виробів, гранітних блоків. Найпотужнішим з них є "Коростенський щебзавод, який стабільно працює вже кілька десятиріч. Його продукція та продукція інших щебзаводів постійно користується попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. За рік щебеневі заводи району виробляють 3 млн.куб.м. щебеню. В останні роки стабільно, з нарощуванням потужності працює Ушицький комбінат будівельних матеріалів, залізобетонні вироби якого є дефіцитом в будівельній справі. Підприємства будівельних матеріалів району в рік виготовляють близько 12 тис. куб.м. збірних конструкцій для житлового та цивільного будівництва. Потужним підприємством району є ВАТ "Комбінат хлібо­продуктів" (збереження та переробка зерна). Це підприємство є досить привабливим для інвесторів. При умові залучення 4 млн.$ інвестицій, воно може стати сучасним великим підприємством по виготовленню: кормів для птиці, свиней, ВРХ. Харчова галузь району представлена Ушомирським, Горщиківським хлібозаводами та харчокомбінатом (ковбасні, копчені вироби, безалкогольні напої).

Значним підприємством лісопереробної промисловості є "Коростенське державне лісомисливське господарство". Деревина та вироби з неї, що випускає дане підприємство користується попитом в багатьох європейських країнах. Обсяги реалізації продукції підприємства зростають щорічно в межах 1 млн. грн. і за 2007 рік становили 13 млн.грн. Основним видом продукції є пиломатеріали, яких виробляють 2,2 тис.м3 в рік.

Промисловість району після кількох років спаду у виробництві в останні роки працює досить стабільно, про що свідчать прирости виготовленої продукції. Так, за 2007 рік підприємства району випустили товарної продукції на суму понад 184 млн.грн., що на 15,4% більше ніж в 2006 році. Питома вага промисловості району в загально обласному масштабі вже складає 3%. Підприємствами району на експорт відправляється продукції більш як на 8 млн.$.

В досягненнях промисловості району є значна заслуга таких досвідчених керівників підприємств, як: Конончук В.А., Гопанчук А.П., Дідківський Л.М., Война А.К.

Будівельний комплекс Коростенщини переживає не найкращі часи. Відсутність достатньої кількості спеціалістів, застаріла матеріально-технічна база, низька заробітна плата є причинами занепаду цієї галузі. В районі функціонують такі будівельні організації : "Коростенська БПМК - 2", "Коростенська СПМК", "Коростенська МБО", "Коростенський райавтодор", "Корос-тенське ДЕД" та три приватних підприємства. В цих організаціях працюють 412 чоловік. Значно кращі показники роботи будівельних організацій в Коростені, де залучається значна кількість коштів на будівництво від приватних інвесторів. За 2007 рік в місті 9 будівельних організацій виконали будівельних робіт на суму 27,6 млн.грн., що складає 6% від обласного показника.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Під впливом природнокліматичних умов і соціально-економічних факторів сільське господарство Коростенщини склалося як галузь матеріального виробництва, що спеціалізується на виробництві молока, зерна та кормових культур.

Загальна площа земель становить 173,5 тис.га. Сільського­сподарські угіддя займають 84471 га, в тому числі 34722 га орні землі, близько 1300 га багаторічні насадження, 9170 га сіножаті, 11772 га пасовища, 55557 га складають землі лісогосподарського призначення, 6772 га знаходиться під забудовою, 6297 га заболочені землі, 3346 га відкриті землі, 2182 га під водою. Частка орних земель у земельному фонді складає трохи більше 20% (по Україні 57%). На одного жителя Коростенщини в цілому припадає приблизно 0,81 га сільськогосподарських угідь (по Житомирській області 1 га). Сільськогосподарські угіддя використовуються колективними сільсько­господарськими організаціями та приватними користувачами.

На початок 2008 року в районі товарним виробництвом сіль­ськогосподарської продукції займаються 35 господарств - 16 сільсько­господарських товариств з обмеженою відповідальністю, 8 приватно - орендних сільськогосподарських господарств, 1 спільне, 1 дочірнє, 1 державне та 8 фермерських господарств. В зв'язку з різким скороченням працюючих в громадському секторі з 11 тис. в 1991 році до 960 чоловік в 2007 році, завантаженість на одного працівника зросла до 88 та сільськогосподарських угідь, або до 36 га орної землі, при середньо обласних в 3-4 рази менше. В результаті різко знижується ефективність сільськогосподарського виробництва. Так, валова продукція сільського господарства колективних господарств  складає тільки близько 12 млн. грн., що значно менше ніж в 1991 році - близько 36 млн. грн. (в цінах 1983 року).

Рослинницька галузь сільськогосподарського виробництва Коростенщини дає зараз тільки 30% вартості валової продукції. Посівні площі в останні роки дещо стабілізувалися, щорічно під зерновими куль­турами зайнято близько 12 тис. га., незначні площі займають льон та картопля, розширюються площі під ріпак і кукурудзу, що визвано величезним попитом на них, як можливої сировини для виробництва біодизеля.

З зернових культур господарства району в основному культивують жито, озиму пшеницю, ячмінь, овес. Посівні площі зернових культур скоротилася порівнюючи з 1991 роком більш як удвічі. Відповідно впали і валові збори зерна. В 2007 році колективні сільгосппід­приємства виробили його 7260 тон при середній врожайності 8.6 ц. з га. Врожайність зернових різко контрастує в розрізі господарств з З до 15 ц/га. Ще близько 4,5 тис. тон зібрано зерна в приватних господарствах. З різних причин в районі майже зовсім перестали займатися льонарством, мізерні площі займають колись такі традиційні для Полісся культури як гречка і просо.

Основною галуззю тваринництва в господарствах району є ско­тарство молочного напрямку, яке дає половину вартості валової продукції, що виробляється господарством. В тваринництві продов­жується така негативна тенденція, як спад поголів'я худоби у всіх категоріях господарства. Так, якщо п'ять років тому назад в районі нарахувалося ще близько 11 тис. голів великої рогатої худоби, то на поточний період її залишилося тільки 9 тис. голів, з яких 5745 нараховується в сільськогосподарських підприємствах (на 550 менше ніж в минулому році) і 3,3 тис. в підсобних господарствах селян. Продуктивність корів в районі залишається на низькому рівні, хоча в таких господарствах як: ПОСП "Нива" с. Ходаки, ПСП "Новаки", ПОСП "Зоря" с.Стремигород надій на корову складає 4000-5000 л. Значно зменшилося і виробництво м'яса, якого виробляється близько 700 кг на 100га сільськогосподарських угідь.

Рівноправним партнером колективних господарств району у вироб­ництві сільськогосподарської продукції став приватний сектор. Так, в сільських подвір'ях утримується близько 3 тис. корів, майже вся наявна в районі птиця, понад 90% свиней. Приватний сектор в районі - це 55% виробленого молока, 38% зерна, понад 90% свинини, м'яса птиці, яєць, картоплі, овочів, фруктів.

Значною проблемою сільського господарства району є його технічне оснащення. З наявних в районі близько 400 тракторів, 140 зернозбиральних комбайнів більшість з них вже відпрацювали свій ресурс. За останні 15 років тільки кілька господарств ("Обрій", "Нива") закуповували нову техніку. Дещо може згладити ситуацію те, що в останні роки приватні господарства та приватні особи закуповують деяку кількість нової та такої, що була у використанні техніки.

На території району, в селі Грозіно, функціонує Інститут сільського господарства Полісся Української Академії Аграрних Наук який було створено в 1976 році на базі Житомирської дослідної станції та Поліського відділення Українського науково-дослідного інституту механізації і електрифікації сільського господарства. Основними напрямками науково-технічної діяльності Інституту є: розробка теоре­тичних основ підвищення родючості земель, агротехнічних основ побудови інтенсивних та динамічних сівозмін, виведення та впровад­ження нових сортів сільськогосподарських культур (зернових, льону, картоплі, кормових), удосконалення системи кормовиробництва, роз­робка технологічних процесів і технологічних засобів для механі­зації рослинництва.

Інститутом розроблено та впроваджено у виробництво ґрунто­захисну систему землеробства, енергозберігаючу технологію обробітку грунту, еколого безпечні технології використання добрив і меліорантів, виведено нові сорти і гібриди сільськогосподарських культур (озимого жита - 3, льону - 5, картоплі - 4, люпину - 2). Щорічно на полях інституту в Грозіно вирощують 300-500 тон елітного насіння жита, пшениці, ячменю, вівса, багаторічних трав, люпину, пелюшки та біля 150 тон картоплі. Сереня врожайність зернових культур на полях інституту щорічно в межах 20-30 ц/га.

Інститут приймає участь у виконанні 18 науково-технічних програм УААН, являється головною науковою установою Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Житомирської області.

ТРАНСПОРТ, ЗВ'ЯЗОК

Головна роль в транспортно-економічних зв'язках Коростенщини належить залізничному і автомобільному транспорту. Коростень є одним з найбільших залізничних вузлів України. В ньому пере­тинаються такі важливі залізничні магістралі, як Одеса-Санкт-Петербург, Київ-Ковель, Київ-Львів-Ужгород, Львів-Луганськ. Через Коростенський залізничний вузол здійснюються не тільки внутрішні українські транспортно-економічні зв'язки, а й з країнами близького і далекого зарубіжжя.

Загальна експлуатаційна довжина тільки магістральних залізниць в межах Коростенщини становить 250 км. Тобто на 1000 кв. км території припадає 141 км, в той час, як в середньому по Україні і Житомирській області цей показник складає тільки 38 км. Ділянки залізниці від Коростеня в напрямку на Київ та Новоград-Волинський електри­фіковані. Крім магістральних залізниць в межах Коростенщини є більше 50 км під'їзних колій. В межах району. є 17 залізничних станцій та зупиночних пунктів.

У вантажообігу, крім транзитних вантажів, важливу роль відігра­ють і вантажі, що відправляються з місцевих підприємств. Це в першу чергу продукція кар'єрів та щебзаводів, залізобетонні вироби і конструкції, машини та обладнання, деревина та вироби з неї.

Серед вантажів, що прибувають на залізничний вузол для ^місцевих споживачів, переважають вугілля, нафтопродукти, цемент, мінеральні добрива, метал, машини та устаткування, цукор, зернопродукти. В 2007 році Коростенським відділком залізниці перевезено 18 млн. тон вантажів та 13 млн. пасажирів. Вантажні перевезення порівню­ючи з 2001 роком зросли вдвічі. З Коростеня щодоби відправляється близько 80 тис. тон вантажів, 24 пасажирські потяги та близько 36 тис. пасажирів.

Великий відсоток вантажообігу припадає на автомобільний транс­порт. Особливо велика його роль у внутрішніх перевезеннях та зв'язках, в першу чергу в перевезенні продукції сільського госпо­дарства і пасажирів на приміських лініях. Через Коростенщину проходять шляхи державного та міждержавного значення. Це магіс­тралі Київ-Ковель, а далі в європейські країни, і Житомир-Мозир. Протяжність шляхів загальнодержавного значення 132 км та місце­вого значення з твердим покриттям майже 440 км. На трандпортних артеріях споруджено ЗО мостів та шляхопереходів.

Перевезення пасажирів в межах району здійснюють 6 приватних підприємців та ТОВ "Автосвіт ЛТД". 24 приміські маршрути охоплюють 103 населені пункти району, рівень охоплення населених пунктів складає 95,4%, що є одним з найвищих показників в області. В 2007 році перевізниками було перевезено понад 430 тис. пасажирів, з них 261 тис. пільгових категорій, що є додатковим тиском на бюджет.

ТОВ «Автосвіт ЛТД та 4 приватні підприємці в режимі маршрут­ного таксі здійснюють перевезення пасажирів за 14-ма міськими маршрутами в різних напрямках міста. Загальна протяжність маршрутів складає майже 100 км, і за добу перевізники виконують понад тисячу рейсів перевозячи близько 20 тис. пасажирів. Перевезення пасажирів на таксі в межах міста та району здійснюють мале приватне підприємство "Інтермед", радіо-таксі "055", радіо-таксі "СК", радіо-таксі "Універсал-авто", та 170 приватних підприємців, що мають дозвіл на цей вид діяльності. Вантажні перевезення здійснюються автомобільним транспортом державного підприємства "Євро транс", ТОВ "Євро", транспортом організацій та підприємств міста і району, приватними перевізниками.

Послуги зв'язку в Коростені та районі надають підприємство "Укртелеком", дистанція сигналізації. На території району діють 27 АТС з загальною ємністю 3546 номерів, що забезпечує на кожних 100 сімей тільки 12 телефонів.

ОСВІТА, ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я, КУЛЬТУРА

Значна кількість проблем існує в розвитку освіти Коростенщини. В селах району на 108 населених пунктів працює 43 загальноосвітні навчальні заклади, з яких 8 початкових, 17 неповних середніх та 18 середніх шкіл. В цих закладах навчається 3366 учнів, за останні п'ять років відбулося зменшення учнівського контингенту на 1530 школярів, закрито три початкових школи.

Проблемою освіти в сільській місцевості Коростенщини є те, що все більша кількість шкіл стають малокомпетентними. В більшості неповних середніх школах навчається - 30-60 дітей, а в середніх -70-120. В багатьох випадках предмети викладають не фахівцями, причому значна частина їх вже пенсіонери похилого віку. А якщо ще врахувати надзвичайно низький рівень матеріально-технічного забезпечення сільських шкіл, то якість підготовки сільського учня в більшості випадків не відповідає державним стандартам. Хоча можна зазначати, що в останні роки матеріально-технічне забезпечення ряду шкіл району значно покращилося. В 2000 році були введені нові, сучасні середні школи в Білці і Поліському, які забезпечені сучасними меблями, відео- та телеапаратурою, комп'ютерною технікою, укомплектовано навчальними підручниками, посібниками, науковою і художньою літературою. В них навчання проводиться за кабінетною системою, функціонують спортивні зали і бібліотеки. Відбулися реконструкції і добудови приміщень в Меленівській, Веселівській, Сушківській, Васьковицькій, Ришавській школах.

Навчання дітей в школах району здійснюють 529 вчителів з яких 438 мають вищу освіту (83%). За результатами атестації 94 з них мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії" і 228 - "спеціаліст 1-ої категорії". За останні 10 років понад 40 педагогічних працівників району нагороджені знаком "Відмінник освіти України" та понад 130 -Почесною грамотою обласного управління освіти і науки.

Звичайно необхідно згадати тих освітян, які в минулі роки внесли значний доробок для становлення освіти в краї. Це учителі яким було в свій час присвоєно звання "Заслужений учитель УРСР" -Войтенко Н.К., Матвієнко А.А., Прус Є.С., Дяченко А.Д., Мільчуцький В.С., Полосенко О.А.; це учителі які були нагороджені ^державними нагородами - Мошківська П.Й., Грищенко І.В., Носенко Г.Й., Лаврінчук Г.В., Глобе М.К., Вигівський О.А., Лук'яненко А.С., Мільчуцька Л.С., Муравицька Т.П., Пішель Г.В., Матвієнко А.О., Охрименко Г.П., Ущапівський В.І., Клименко Н.М., Хомутовська С.А.; це учителі удостоєні Гранта Міжнародної Соросівської Програми Підтримки Освіти в галузі точних і природничих наук (І55ЕР) - Рак Л.П., Пригоцька Г.П., Длугопольська А.Г., Мольдерф Л.Т.

Справу цих заслужених ветеранів гідно продовжують і нинішні освітяни: Васьківський В.І. - заступник директора Васьковицької середньої школи, "Заслужений учитель України"; Мельниченко Л.А. -учитель Поліської школи, "Заслужений тренер України"; Коржук А.С. - нагороджений знаком "Відмінник народної освіти"; Паламарчук М.К. - лауреат Всеукраїнського туру конкурсу "Учитель року"; це учителі учні яких протягом багатьох років отримують дипломи переможців обласних предметних олімпіад - Шиян В.М., Чудаківський В.В., Харченко І.В.; учителі які багато сил і здоров'я вклали в процес навчання і виховання учнів і користуються заслуженим авторитетом серед освітян - Хиля І.К., Овсійчук Н.П., Черниш З.П., Стоянчук С.В.; це організатори навчально-виховного процесу, директори шкіл - Ущапівський В.І., Толочко В.М., Мала Л.Р., Ковальчук А.Л., Сенюк П.М.

Плідна робота учителів району дає хороші результати. За останні 10 років понад 250 учнів-випускників шкіл району були нагородженні золотою медаллю "За високі досягнення у навчанні", та майже 70 срібною медаллю "За досягнення у навчанні". Учні шкіл району були неодноразово переможцями і лауреатами обласних олімпіад з хімії, фізики, географії, української мови і літератури. Учень Грозинської середньої школи Юрченко Ю. протягом 2001-2005 років чотири рази ставав переможцем обласної олімпіади з хімії, та один раз з фізики, був призером Всеукраїнської олімпіади з хімії.

В абсолютній більшості сіл району відсутні дошкільні заклади, а з 9 діючих тільки в 2-3 налагоджений нормальний процес дошкільної освіти та виховання. При 10 загальноосвітніх школах району діють дошкільні заклади з короткотривалим перебуванням дітей. Згідно офіційних даних всі ці дошкільні закади відвідують 438 дітей вихованням яких займається 47 педагогічних працівників.

Освітні потреби населення міста задовольняють 15 навчально-виховних закладів. В Коростені функціонують 10 загальноосвітніх шкіл, один навчально-виховний комплекс "Дитячий садок-школа-гімназія", одна спеціалізована школа, одна гімназія, одна ВСШ та одна приватна школа при єврейській общині. В цих навчальних закладах навчається близько 8700 учнів. В школах міста профіль­ним навчанням охоплено понад 770 учнів 10-11 класів, функціону­ють 23 класи з поглибленим вивченням предметів, в яких навчається 620 учнів. Щорічно близько 50 випускників Коростенських шкіл закінчують навчання з золотою та срібною медалями, у 2007 році школярі міста вибороли 33 призових місця на Все­українських предметних олімпіадах і 6 в Малій Академії наук. В 23 дошкільних закладах міста отримують дошкільну освіту та виховуються 2400 дітей, що складає 70% від загальної кількості дітей дошкільного віку.

Стан здоров'я населення регіону в зв'язку з зниженням рівня життя, впливу незадовільних умов довкілля, що пов'язано з наслід­ками Чорнобильської катастрофи в останні десятиріччя різко погіршився. Це призводить до зростання потреб у медичній допомозі та посилення уваги до проблем охорони здоров'я.

Медичну допомогу жителям району надають - центральна районна поліклініка на 370 відвідувань в зміну; 5 дільничних лікарень, загальна кількість ліжок в яких складає 85; 6 сільських лікарських амбулаторій сімейного лікаря; 52 фельдшерських та 4 фельдшерсько-акушерських пункти. При центральній районній поліклініці функціонує відділення швидкої медичної допомоги з трьома бригадами (з них 1 лікарська). В ЦРП, ФП та дільничних лікарнях діють денні стаціонари. Ста­ціонарну медичну допомогу жителям району надають також центральна міська лікарня та відділкова (залізнична) лікарні. Так тільки в міській лікарні за 2007 рік було проліковано 3069 жителів Коростенського району. Щорічно кілька тисяч жителів району отримують спеціалізовану діагностичну та консультативну допомогу в міжрайонному діагностичному центрі м. Коростеня.

Проблемою охорони здоров'я в районі є те, що відсутня районна лікарня, в бюджеті не закладається в повному обсязі кошти для взаєморозрахунків за пролікованих хворих в міській та залізничній лікарнях, тільки в половині населених пунктах є фельдшерсько-акушерські пункти і тому кілька тисяч людей похилого віку не в змозі отримати необхідну медичну допомогу.

В системі охорони здоров'я району практично повна забезпеченість лікарським та середнім медичним персоналом. В системі працюють 60 лікарів з яких 7 мають вищу кваліфікаційну категорію, 12 - першу, 15 - другу. Серед 240 середніх медичних працівників вищу категорію мають 5 чоловік, першу - 29, другу - 101.

Значний вклад в розвиток медицини району в свій час внесли ветерани медичної галузі, учасники Великої вітчизняної війни: лікарі Ущапівський А.М., Бех МА., фельдшери Ярмоленко К.Г., Косе Є.А., Корзун М.А., Крисін П.Г. та інші. Великим авторитетом користувалися в 60-80-ті роки такі лікарі як Пишель Я.Ф., Грищенко М.П., Джигирей Н.М., подружжя Левандовських. Гідно продовжують їх справу і сьогоднішні медики району. Серед них ті хто користується великим авторитетом і повагою серед жителів сіл району: Васьківська М.А., Довжицький М.В., Кондратюк А.В., Лукашенко А.В., Петрів В.Я., Прокопенко В.А., Прокопчук В.П., Прокопчук А.О., Скрипка Х.М., Рак О.І.

В Коростенському районі функціонує 112 закладів культури - районний будинок культури, 22 сільських будинків культури, 42 сільських клуби, районні бібліотеки для дорослих та дітей, 44 сільські бібліотеки, Грозинська дитяча музична школа. В бібліотечній мережі району 46 бібліотек з книжковим фондом близько 430 тисяч екземплярів. Книгозабезпеченість на одного жителя району становить 13,2 примірника, а на одного читача 31 примірник. Користуються щорічно бібліотечним фондом району близько 13 тис. читачів. В бібліотеках працює 42 працівники-фахівці з вищою та середньою спеціальною освітою. В мережі сільських клубних закладів працюють 65 працівників. На жаль деякі сільські клуби працюють епізодично і тому не можуть задовольнити культурні потреби населення сіл. Тільки незначна частина їх організовує змістовий культурний відпо­чинок жителів села, залучає людей до музичної творчості, народного прикладного мистецтва, забезпечує збереження осередків традиційних народних художніх промислів.

При школах сіл Лісівщина, Стремигрод, Полісся, Грозіно діють історико-краєзнавчі музеї, на території району, нараховується 172 пам'ятки історії, культури та археології. В останні роки споруджені пам'ятник видатному політичному та військовому діячу України гетьману Івану Виговському у Вигові та пам'ятний знак на місці страти київського князя Ігоря.

Жіноча вокальна група "Криниченька" при районному будинку культури та хори сіл Ушомир, Васьковичі носять почесне звання "Народний". Користуються авторитетом серед жителів району колективи художньої самодіяльності "Калина" та дитячий фоль­клорний ансамбль "Джерельце" з Новаків якими керує чи не найвідоміший в районі працівник культури Микола Гилюк, фольклорні ансамблі Меленівського будинку культури "Тещі і свекрухи" та "Молодички", вокальний жіночий ансамбль Лісівщинського будинку культури та окремі аматори О.Машир, А. Данилюк, А. Міщенко, О. Васянович, С. Маліновська, Л. Бондар, А. Колесник, Є. Марченко, Г. Цибуля, Н. Бабійчук, В. Щербина.

Продовжують давні традиції декоративно-прикладного мистецтва в галузі вишивки, ткання килимів майстрині Є. Чумак, В. Войтенко, Г. Грищенко, І. Кошицька, М. Бобик, Г. Гераймович, О. Каришко, місцеві художники аматори Л. Мельниченко, М. Сурженко.

Серед культурно-мистецьких заходів району можна виділити творчі звіти самодіяльних колективів та майстрів декоративно-прикладного мистецтва, творчі вечори народного самодіяльного ансамблю "Криниченька", молодіжний фестиваль "Життєві світанки" та конкурс "Поліська чарівниця", Всеукраїнське літературно-мистецьке свято "Просто на Покрову".

В інформаційному просторі Коростенщини функціонують такі місцеві періодичні видання як: газети "Древлянський край", "Нова доба", "Вечірній Коростень", "Іскоростень", "Іскра", "Приватна газета", редакція радіомовлення "Коростенське радіо", творче об'єднання "Коростеньтелебачення", кабельне телебачення телерадіокомпанія "САМ".

РИНКОВІ ПЕРЕТВОРЕННЯ, ТОРГІВЛЯ, ПОБУТОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

В останні роки значно посилився процес ринкових перетворень в економіці нашого регіону. Закони Верховної Ради, Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів України - в цьому нап­рямку все частіше втілюються у життя, стають реальною силою, що підштовхують економіку краю до перспективи розвитку. Роздержав­лення, приватизація, приватний сектор, підприємництво - ті поняття, які з абстракції, теорії перетворились в реальність нашого життя.

Швидкими темпами, особливо в районі, в останні два роки почало розвиватися мале підприємництво. Так, на кінець 2007 року в районі було зареєстровано 1116 суб'єктів підприємницької діяльності, з яких 330 юридичні особи і 786 фізичних осіб, зростання кількості перших на 180% і других на 146%. На цей час в районі майже 46% суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб працюють в оптовій та роздрібній торгівлі, майже .37 % в промисловості, і близько 17% в будівництві, сфері послуг та інше. На жаль серед приватних підприємців-фізичних осіб абсолютна більшість займаються роздріб­ною торгівлею в неспеціалізованих магазинах та на міських ринках. Мале підприємництво в районі дало змогу значно покращити ситу­ацію із зайнятістю населення, сьогодні в цій галузі вже 4677 працю­ючих (зростання за два роки на 53%).

Малі підприємства району значно нарощують і обсяги виробництв. За 2007 рік 102 малими підприємствами реалізовано продукції (робіт І послуг) на 263289 тис. грн. (зростання за два роки 65%). До місцевого бюджету суб'єкти малого підприємництва сплатили понад 202 тис. гри., а від всіх суб'єктів підприємництва місцевий бюджет отримав ІВЙ21 тис. грн. В цих позитивних зрушеннях в справі малого підприємництва значна заслуга належить і місцевій райдержадміністрації, яка є ініціатором створення "Програми розвитку малого Підприємництва", відкриття дозвільного центру "Єдине вікно".

Значний економічно-соціальний потенціал в місті має також малий бізнес та підприємництво, В місті зареєстровано 650 юридич­них осіб з яких 477 є суб'єктами підприємницької діяльності та понад 3850 фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності. Для спрощення відкриття новими суб'єктами своєї підприємницької діяльності в місті створений єдиний дозвільний офіс, а управлінням економіки, юридичним відділом та "Агенцією регіонального розвитку" розроблено та видано довідники діючих регуляторних актів.

Основними видами діяльності приватних підприємств все ще залишається торгівля, побутове обслуговування, сервісні послуги, але в останні роки постійно зростає кількість таких, що займаються виробничою діяльністю. Приватне підприємництво зменшує безробіття, сплачує до бюджету різних рівнів за рік десятки млн. гривень, зменшує соціальну напругу. Для прикладу в міський бюджет за 2007 рік малі підприємці сплатили за єдиний податок і торговий патент майже 3 млн. грн.

Значні зрушення відбулися останнім часом і в реформуванні відносин власності. Тільки за 2007 рік в місті змінили комунальну форму власності на приватну 19 об'єктів, що дало в місцевий бюджет майже 4 млн. грн.. Важливим є те, що покупці приватизованих об'єктів згідно договорів куплі-продажу проводять ремонт приміщень, фасадів будинків, прилеглих до об'єкту територій, забезпечують зовнішнє освітлення. Тільки в 2007 році ними було виконано таких робіт на суму майже 680 тис. грн., що в кращу сторону змінює обличчя міста.

Торгівельна галузь Коростенщини є досить розвинутою і пред­ставлена як оптовою, так і роздрібною. Оптові приватні склади і магазини,  райспоживспілки, комбінатів громадського харчування закуповують, сортують і комплектують промислові, господарчі, продовольчі товари для роздрібної торгівлі.

В торговельній мережі району нараховується 184 торговельних підприємств, з них в системі споживчої кооперації 119. З кожним роком торгівельна мережа збільшує роздрібний торгівельний товарообіг. Так, за 2007 рік торгівельними закладами в районі в роздрібній торгівлі було реалізовано товарів на 48 млн. грн., що на 28% більше, ніж в минулому році, і що складає 1565 грн. на одного жителя.